Zwiń menu

Балл Георгій Олексійович, народився 24.05.1936 у Києві. 1957 року закінчив Київський політехнічний інститут (електроакустичний факультет) за спеціальністю «Звукотехніка». У тому ж інституті 1963 року захистив кандидатську дисертацію з технічної кібернетики «Деякі питання теорії апаратурного кореляційного аналізу випадкових процесів»; у 1964 р. отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.

Із 1958 року працює в Науково-дослідному інституті психології УРСР (нині – Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України). Обіймав посади інженера, згодом молодшого, старшого наукового співробітника. У 1965 – 1971 рр. і з 1989 р. очолює лабораторію або відділ. З 1996 р. завідує лабораторією методології і теорії психології. З 1993 р. за сумісництвом працює в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України (нині – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України).

Доктор психологічних наук (з 1991; спеціальність – «Педагогічна та вікова психологія»), тема дисертації – «Основи теорії задач (система основних понять; психолого-педагогічний аспект)». Дисертація була захищена в Москві в Інституті загальної та педагогічної психології АПН СРСР.

Професор зі спеціальності «Педагогічна та вікова психологія» (з 1993).

Член-кореспондент НАПН України (обраний 11.04.2003).

Нагороди – знак «Відмінник народної освіти УРСР» (1987); почесні грамоти Президії АПН України (1995, 2006); почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2007); медаль НАПН України «К.Д. Ушинський» (2011).

Пріоритетні напрями досліджень – загальна, педагогічна, соціальна психологія, методологія психології та суміжних з нею наук.

Наукові здобутки. Започаткував нові наукові напрями, що стосуються: а) створення й застосування психолого-педагогічної теорії задач; б) визначення психолого-педагогічних засад гуманізації загальної та професійної освіти; в) раціогуманістичного підходу в методології людинознавства. Дослідження присвячені також: теорії та методам апаратурного кореляційного аналізу; методам професійного відбору; програмованому і комп'ютеризованому навчанню; удосконаленню поняттєвого апарату психології та суміжних із нею наук; психологічно обґрунтованій побудові навчального матеріалу й навчальних ситуацій; парадигмі діалогу в гуманізації суспільних відносин (передусім у сфері освіти); психологічним аспектам діяльності та професійної підготовки науковців, педагогів, практичних психологів, становленню духовності професіонала; аналізу категорії "особистість"; сутності, психологічному змістові та співвідношенню особистісної свободи й особистісної надійності; ролі категорії "культура" у психологічній науці тощо.

Підготовка наукових кадрів. Підготував 8 докторів і 28 кандидатів наук з психології та педагогіки.

Автор понад 500 наукових праць, серед яких 15 одноосібних і колективних монографій та 15 посібників.

Основні праці:

Аппаратурный корреляционный анализ случайных процессов. – Москва, 1968. Німецький переклад: Korrelationsmeßgeräte. – Berlin, 1972.

Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. – Москва, 1990.

Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. – Рівне, 2003.

Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы. –Киев, 2006.

Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах). – Київ; Рівне, 2007; 2-е, доповнене вид. – Житомир, 2008.

Див. також сайт: http://georgyball.narod.ru

wersja polska w opracowaniu